The theoretical and experimental substantiation of the composition of a mouthwash
DOI:
https://doi.org/10.24959/nphj.23.109Keywords:
burdock root; pot marigold flowers; fleaworts leaf; horsetail stem; inula rhizome and roots; sage leaves; chicory root; mouthwash; compositionAbstract
Aim. To develop the composition and laboratory technology of a therapeutic and preventive mouthwash based on a plant active ingredient and study a number of its quality indicators.
Materials and methods. When developing the composition and technology of the drug, active pharmaceutical ingredients (APIs) and excipients approved for medical use and widely used in pharmaceutical practice were selected. The information-search, information-analytical, organoleptic, physicochemical, pharmacotechnological and microbiological research methods were used. Statistical processing of the data obtained was performed using Microsoft Excel 2007 spreadsheets.
Results and discussion. The composition and number of components of the therapeutic and preventive mouthwash have been theoretically substantiated. The theoretical and experimental substantiation of the composition of the original mouthwash of the multifaceted action with a deodorizing effect for use in halitosis (the liquid extract of burdock, pot marigold, fleaworts, horsetail, sage, inula, chicory (45 : 5 : 15 : 5 : 10 : 15 : 5, respectively) (1 : 4); thyme and lemon essential oil, xylitol, polysorbate-20, glycerin, PEG-40 hydrogenated castor oil, purified water) is given. The tests showed the need to add antimicrobial preservatives to the mouthwash composition. Taking into account the requirements of safety and cost-effectiveness, as well as slightly higher antimicrobial activity, potassium sorbate in the minimum effective concentration of 0.1 % was chosen as a promising preservative. Salivary diagnostics revealed a general tendency to improve the physicochemical properties of saliva by a number of parameters after applying an experimental sample of the mouthwash developed. There is a general tendency to improve the physicochemical properties of saliva by a number of parameters after using an experimental sample of the mouthwash developed.
Conclusions. The composition of the therapeutic and preventive original drug – a mouthwash of the multifaceted action with the antimicrobial and deodorizing effects for use in halitosis has been developed.
References
Державний реєстр лікарських засобів України. URL: http://www.drlz.kiev.ua/.
Figueiredo L. C. The relationship of oral malodor in patients with or without periodontal disease. J. Periodontol. 2012. Vol. 73, № 11. P. 1338-1342. DOI: 10.1902/jop.2002.73.11.1338.
Донцова Д. А., Рябоконь Е. Н. Изучение гигиенической эффективности ополаскивателей полости рта. Український медичний альманах. 2013. Т. 16, № 1 (додаток). С. 31-32.
Копельян Н. М., Копельян В. Є. Вплив стану гігієни порожнини рота на перебіг генералізованого пародонтиту Український медичний альманах. 2013. Т. 16, № 1 (додаток). С. 117-118.
Назарян Р. С., Кривенко Л. С. Улучшение показателей клинической эффективности мероприятий профессиональной гигиены полости рта. Український медичний альманах. 2013. Т. 16, № 1 (додаток). С. 77-78.
Петрушанко Т. О., Іленко Н. В., Іленко Н. М. Клінічні та інформаційні аспекти галітозу у майбутніх лікарів і можливості його корекції. Современная стоматология. 2009. № 3. С. 79–82.
Лісецька I., Рожко M. Стан гігієни ротової порожнини й рівень санітарно-гігієнічних знань в осіб підліткового та юнацького віку, які палять. Терапевтика. 2021. Т. 2, № 4. С. 28–32.
Bicak D. A. A Current Approach to Halitosis and Oral Malodor – A Mini Review. Open Dent. J. 2018. № 12. Р. 322–330. DOI: https://doi.org/10.2174/1874210601812010322.
Tonzetich J., Ng S. K. Reduction of malodor by oral cleansing procedures. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. 2012. Vol. 42. P. 172-181. DOI: 10.1016/0030-4220(76)90121-3.
Каськова Л. Ф., Батіг В. М., Абрамчук І. І. Стан ротової хвороби та профілактика стоматогічних захворювань у підлітків, які навчаються в різних закладах освіти за різними формами навчання. Буковинський медичний вісник. 2017. Т. 21, № 2 (82). С. 137–143. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737/XXI.2.82.2.2017.77.
Preethanath R. S., Ibraheem W. I., Anil A. Pathogenesis of Gingivitis. Intech. Open. 2020. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.91614.
Sterer N., Rubinstein Y. Effect of various natural medicinals on salivary protein putrefaction and malodor production. Quintessence international. 2012. Vol. 37, № 8. P. 653-658.
Reiss M. Bad breath-etiological, diagnostic and therapeutic problems. Wien Med Vtochenschr. 2012. Vol. 150, № 5. P. 98-100.
Relationship between total salivary protein content and volatile sulfur compounds levels in malodor patients / P. Sopapornamorn et al. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. 2010. Vol. 103. P. 655-660. DOI: 10.1016/j.tripleo.2006.08.023.
Дерев’янко О. Р. Поширеність галітозу серед учнів школи. Актуальні питання науково-практичної стоматології : матеріали з міжнар. стоматологічної конф. студентів та молодих вчених, м. Ужгород, 20–22 квіт. 2017 р. Ужгород, 2017. С. 144–146. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/en/infocentre/get/13864.
Self-reported halitosis and associated demographic and behavioral factors / F. C. Milanesi еt al. Brazilian Oral Res. 2016. Vol. 30, № 1. P. e71. DOI: https://doi.org/10.1590/1807-3107BOR-2016.vol30.0071.
Prevalence and relevant factors of halitosis in Chinese subjects: A clinical research / M. Du еt al. BMC Oral Health. 2016. № 19. P. 734–744. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-019-0734-4.
Awano S., Koshimune S., Karihara E. The assessment of methyl mercaptan, an important clinical marker for the diagnosis of oral malodor. J. Dent. 2012. Vol. 32, № 74. P. 555-559. DOI: 10.1016/j.jdent.2004.06.001.
Baehni P.C., Guggenheim B. Potential of diagnostic microbiology for treatment and prognosis of dental caries and periodontal disease. Crit Rev Oral Biol Med. 2010. Vol. 7, № 3. P. 259-277. DOI: 10.1177/10454411960070030401.
Bernie K. M. The causes and management of oral malodor. Dent. Today. 2012. Vol. 21, № 2. P. 92–97.
Bollen C. M., Rompen E. H., Demanez J. P. Halitosis: a multidisciplinary problem. Rev Med Liege. 2013. Vol. 54, № 1. P. 32–36. DOI: 10.1038/ijos.2012.39.
Hampelska K., Jaworska M. M., Babalska Z. Ł., Karpiński T. M. The Role of Oral Microbiota in Intra-Oral Halitosis. J. Clin. Med. 2020. Vol. 9, № 8. P. 2484. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9082484.
Mogilnicka I., Bogucki P., Ufnal M. Microbiota and Malodor – Etiology and Management. Int. J. Mol. Sci. 2020. Vol. 21, № 8. P. 2886. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms21082886.
Tonzetich J. Production and origin of oral malodor: a review of mechanisms and methods of analysis. J. Periodontol. 2010. Vol. 48. P. 13-20. DOI: 10.1902/jop.1977.48.1.13.
Effects of Oral Probiotics on Subjective Halitosis, Oral Health, and Psychosocial Health of College Students: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Study / D.-S. Lee еt al. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. Vol. 18, № 13. P. 1143. DOI: https:// doi.org/10.3390/ijerph18031143.
Vali A., Roohafza H., Keshteli A. H., Afghari P. The Study on the Epidemiology of Psychological, Alimentary Health and Nutrition. Int. Dental J. 2015. Vol. 65, № 13. P. 120–126. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12153.
Anti-Halitosis Effect of Toothpaste Supplemented with Alkaline Extract of the Leaves of Sasasenanensis Rehder / H. Sakagami еt al. In Vivo. 2016. № 2. Р. 107–111.
Державна Фармакопея України : в 3 т. / ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». Харків : Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014, 2015, 2018.
ДСТУ2472-2006. Продукція парфумерно-косметична. Терміни та визначення. Державний Стандарт України. Вид. офіц. (чинний від 2007-07-01). Київ : Держстандарт України. 2006. 66 c.
Засоби гігієни ротової порожнини рідкі. Загальні технічні умови. ДСТУ 4186: 2003 [Чинний від 2004–07–01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2004. 8 с.
Фармацевтична енциклопедія. URL: http://www. pharmencyclopedia.com.ua.
Сучасна фітотерапія : навч. посіб. / С. В. Гарна та ін. Харків : Друкарня Мадрид, 2016. 580 с.
Gonçalves G. M., Bottaro M., Nilson A. C. Effect of the Thymus vulgaris essential oil on the growth of Streptococcus mutans. Revista de Ciências Farmacêuticas Básica e Aplicada. 2011. № 32. Р. 375–380.
Настанова «Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек» СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2015. Київ : МОЗ України. 2015. 109 с.
Мінцер О. П., Ткаченко Ю. В., Слободской Р. Б., Литвиненко О. С. Перспективи дослідження кристалогенезу ротової рідини в доказовій ортодонтії. Медична інформатика та інженерія. 2012. № 4. С. 38-41. DOI: https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2011.4.13.
Цубер В. Ю., Тарасенко К. В., Омельченко О. Є. Салівадігностика – об’єктивний метод оцінки психоемоційного напруження у людини. Український медичний альманах. 2013. Т. 16, № 1 (додаток). С. 99-101.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 National University of Pharmacy
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
